У попередній статті ми висвітлили тему вторгнення армії росії та її наслідки для українського спорту, зокрема баскетболу. З повним текстом статті про баскетбол під час війни в Україні можна ознайомитись тут.
Зимові види спорту
Війна в Україні розпочалася через чотири дні після закінчення зимових олімпійських ігор, що проходили у Пекіні. На цій олімпіаді можна виділити дві важливі події для українців: яскравий заклик скелетоніста Владислава Гераскевича “NO WAR IN UKRAINE”, який побачив абсолютно весь світ.
І само собою – срібна медаль фристайліста Олександра Абраменка: до слова, Олександр став єдиним медалістом двох останніх зимових Олімпійських Ігор. Ми поцікавилися у Владислава про його другу олімпіаду, а також про думки, плани та дії вже після повернення в Україну:
Владиславе, розкажи про свої другі Олімпійські Ігри?
– Для мене олімпіада пройшла жахливо, починаючи з періоду перед Олімпійськими Іграми, а саме 19-20 січня: я дуже сильно перехворів, у момент хвороби вже попрощався з Олімпіадою, оскільки самопочуття було нестерпним. У деякі моменти температура доходила до 41 градуса, багато чого навіть не пам’ятаю, бо був майже непритомний. Проте, вдалося прийти в хоч якесь почуття і дістатися Пекіна. На жаль, дива не трапилося і хвороба дала негативний ефект на фізичну форму, я був дуже далеким від свого максимуму.
Якою була атмосфера в Пекіні?
– Самі Олімпійські Ігри були дивними: атмосфери спортивного свята не було зовсім, усі були дуже нервові та напружені через ковід. Не знаю, чому так, але наша Українська команда постраждала найбільше: більшість спортсменів перехворіла, я так само просидів півтора дня в ізоляції і пропустив одне тренування на треку.
Розкажи про самі змагання?
– Насамперед ми побачили, що ми сильно відстаємо у спорядженні: великі команди витягли козирі з рукавів та продемонстрували неймовірно високий рівень скелетонів та ковзанів. Боротися ми можемо, у сезоні я перемагав усіх, хто фінішував на Олімпіаді у топ-5. Будемо робити “роботу над помилками” та шукатимемо шляхи подальшого розвитку.
Яка була зустріч із російськими спортсменами? Чи відчувалося напруження?
– Була така сама зустріч, як і завжди. Російські спортсмени використовуються як маріонетки для маніпуляцій та пропаганди у своїй країні: цілком можливо, що вони щиро вважають, що нічого не мають спільного з війною та політикою своєї держави. Напруги я не відчував.
Що для тебе змінилося після вторгнення Росії в Україну?
– Змінилося все. З моменту початку війни всі досягнення, усі перемоги, звання не мають жодного значення і здаються чимось абсолютно непотрібним. Думаєш лише про те, як зберегти життя своїх близьких, як зберегти своє життя та як допомогти врятувати Україну від російських терористів. Стало менше сну, набагато більше нервів та переживань. Водночас, я постійно шукаю можливості бути максимально корисним.
Чи вдалося поспілкуватися із російськими спортсменами після вторгнення? Що вони пишуть/говорять?
– Деякі особливі екземпляри писали якусь дикість, деякі заводили шарманку про «спорт поза політикою і до чого тут спортсмени», але звичайно ж, більшість із них – мовчить.
Яке майбутнє бачиш для себе та для українського спорту, зокрема – скелетона?
– Я бачу світле майбутнє. Більшість «зайвих» людей, які тягнуть на дно, будуть відсіяні з усіх напрямків розвитку нашої країни, у спорті – зокрема. Україна буде державою, що найшвидше розвивається. Будуватиметься багато спортивних об’єктів, спорт ставатиме масовішим і ми виграватимемо, досягатимемо нових спортивних висот.
Національний вид спорту останніх двох Олімпіад
Лижний Фристайл. Без сумніву, ми можемо назвати Олександра Абраменка вже сьогодні справжньою легендою українського олімпійського руху, а також найтитулованішим “зимовим” олімпійцем за всю історію незалежної України.
Зрозуміло, ми поцікавилися у віцечемпіона Олімпіади в Пекіні, як пройшла олімпіада для нього і що він думає про спортивний вектор, що стрімко змінюється, в Україні та світі прямо зараз:
Олександре, другу олімпіаду поспіль – ти єдиний українець із медалями. Що думаєш із цього приводу?
– Я дуже радий, що мені вдалося вдруге порадувати всіх українців своїм виступом. Хотілося б, звичайно, щоб не тільки я один приносив олімпійські нагари. Вірю, що в майбутньому Україна зможе завойовувати більше медалей на зимових олімпійських іграх.
Тріумф у Пекіні, повернення в Україну та майже одразу – Війна. Напевно, максимально протилежні емоції. Що скажеш?
– Емоції настільки протилежні, що від радості завойованої медалі не залишилося і сліду, а всі думки тільки про те, коли Україна подолає цю жахливу війну.
Як гадаєш, як зміниться світовий спортивний вектор найближчим часом?
– Думаю, що світова спортивна спільнота блокуватиме виступ російських спортсменів на міжнародних змаганнях, а також заборонятиме приймати будь-які змагання в росії.
Чим ти зараз займаєшся?
– Зараз намагаюся створювати NFT та продавати їх, щоб усі виручені гроші переказувати на допомогу нашим ЗСУ та людям, які постраждали.
Які думки та плани щодо кар’єри та життя в цілому?
– У той час, коли в країні йде війна, важко будувати будь-які плани. Після перемоги, я хочу розвивати фристайл як вид спорту у Києві.
Бан російських спортсменів. Що думаєш із цього приводу? Це правильно, чи ні?
– Як для спортсмена, це звичайно погано, але в цілому вважаю це рішення правильним. Не повинні спортсмени країни агресора виступати на змаганнях, начебто нічого не відбувається. Олімпійський рух насамперед спрямований на мир.
Допомогти Україні може абсолютно кожен
Владислав та Олександр є дуже активними діячами і поза спортом: обидва роблять все можливе для того, щоб їх види спорту розвивалися в Україні. Олександр Абраменко розробив власний NFT, купивши який, ви допоможете ЗСУ та людям, які постраждали від російської агресії, а також отримаєте унікальний АРТ з автографом олімпійського чемпіона у корейському Пхенчангу-2018.
Раніше: Пекин 2022: Чего ждать от Олимпийской сборной Украины в Поднебесной?
.jpg){kind=link}